Основні
екологічні проблеми області:
- збереження
водноресурсних систем, як унікальних складових природного середовища;
- запровадження
водозберігаючих форм розвитку економіки області;
- зменшення скидів
забруднюючих речовин у водойми;
- винесення в натуру
полезахисних смуг;
- організація
об’єктивного моніторингу стану поверхневих водойм області;
- підвищення рівня
первинного обліку водокористування підприємствами області,
забезпечення об’єктивності даних держстатзвітності;
- підвищення розмірів
зборів за спецводокористування та забруднення водних ресурсів.
Протягом 9 місяців 2012 року екстремальних високих випадків забруднення навколишнього середовища зафіксовано не було. Спостереження за станом довкілля здійснювало 18 суб'єктів системи моніторингу, якими було виконано понад 3,5 тис. лабораторних визначень та 3 тис. статистичних спостережень. Інформація надавалась до регіонального центру моніторингу згідно Положення про інформаційну взаємодію суб'єктів моніторингу довкілля.
Одним з основних чинників екобезпеки є розвиток заповідної справи, про що зазначено у програмному Законі України "Про стратегію державної екологічної політики до 2020 року".
Протягом 9 місяців 2012 року екстремальних високих випадків забруднення навколишнього середовища зафіксовано не було. Спостереження за станом довкілля здійснювало 18 суб'єктів системи моніторингу, якими було виконано понад 3,5 тис. лабораторних визначень та 3 тис. статистичних спостережень. Інформація надавалась до регіонального центру моніторингу згідно Положення про інформаційну взаємодію суб'єктів моніторингу довкілля.
Одним з основних чинників екобезпеки є розвиток заповідної справи, про що зазначено у програмному Законі України "Про стратегію державної екологічної політики до 2020 року".
В
області під особливою охороною держави знаходиться 404 територій та
об’єктів природно-заповідного фонду (43 загальнодержавного значення, з них 1
національний природний парк та 361 місцевого значення, з них 3 регіональних
ландшафтних парки), загальною площею 54,88 тис.га, що складає 2,07% від площі
області.
Межі
в натуру (на місцевість) встановлено для 38 об’єктів загальнодержавного
значення, що становить 90,5% від загальної кількості об’єктів
загальнодержавного значення та 248 територій та об’єктів природно-заповідного
фонду місцевого значення, що становить 68,7% від загальної кількості об’єктів
місцевого значення.
У
другій половині 2012 року за рахунок коштів з обласного фонду охорони
навколишнього природного середовища планується до реалізації виготовлення
проекту землеустрою для встановлення в натурі (на місцевості) меж регіональних
ландшафтних парків "Середнє Побужжя". Для даного заходу передбачено
99 тис. грн.
Рішенням
10 сесії Вінницької обласної ради 6 скликання від 14 лютого 2012 року №282
затверджено Регіональну схему екологічної мережі області, до якої включені
території та об’єкти природно-заповідного фонду області, як структурні елементи
екологічної мережі.
На
44 річках області встановлено 95 створів контрольних спостережень. На 33
створах аналіз проводиться один раз в квартал, решта створів контролюється при
обстеженні підприємств. В цілому якість поверхневих водойм протягом 9 місяців
2012 року залишалась стабільною та задовільною, кисневий режим добрим. Проте, у
воді річок області спостерігається підвищений вміст органічних сполук.
Найвагомішим
фактором забруднення водойм є робота очисних споруд каналізації (ОСК). Основною
загальною проблемою майже всіх ОСК області залишається наднормативне
забруднення стічних вод, що скидаються у поверхневі водойми, органічними
сполуками та азотом амонійним. Крім того, цілий ряд населених пунктів, в першу
чергу райцентрів області, до цього часу, взагалі не має власних очисних споруд
каналізації (смт. Літин, Теплик, Чернівці). Термінової реконструкції потребують
ОСК м. Могилів-Подільський.
До об’єктів техногенного характеру, які можуть призвести до екологічної катастрофи зараховані Сорокські очисні споруди (відповідно до Закону України "Про об’єкти підвищеної небезпеки"). ОСК м.Сороки, побудовані наприкінці сімдесятих років минулого століття. З 2001 року очисні споруди не працюють, за цей час технологічне устаткування та обладнання повністю вийшло з строю та відновленню не підлягає. Усі стоки з м. Сороки після первинної обробки скидаються прямо в Дністер. А це, з 2001 року і до сьогодні - близько 30 кубічних метрів нечистот щодня із вмістом солей важких металів: цинку, нікелю хрому, свинцю тощо. Ці ж метали є і в 45 тисячах тонн мулу (перероблених стоків), які накопичилися у спеціальних картерах на території с. Цекинівки. Під час повені 2008 року вода впритул підійшла до картерів, що створило серйозну загрозу їх розмиву та потрапляння небезпечних речовин у р. Дністер.
Дана проблема є проблемою всієї екосистеми регіону. Погіршення якості води та виникнення кишкових інфекцій в Одеській області відбувається в результаті транскордонного переносу забруднюючих речовин з території Молдови. Бактеріологічне забруднення, що проходить транзитом через річку, на думку фахівців, може дістатись і до водозабору Одеси.
До об’єктів техногенного характеру, які можуть призвести до екологічної катастрофи зараховані Сорокські очисні споруди (відповідно до Закону України "Про об’єкти підвищеної небезпеки"). ОСК м.Сороки, побудовані наприкінці сімдесятих років минулого століття. З 2001 року очисні споруди не працюють, за цей час технологічне устаткування та обладнання повністю вийшло з строю та відновленню не підлягає. Усі стоки з м. Сороки після первинної обробки скидаються прямо в Дністер. А це, з 2001 року і до сьогодні - близько 30 кубічних метрів нечистот щодня із вмістом солей важких металів: цинку, нікелю хрому, свинцю тощо. Ці ж метали є і в 45 тисячах тонн мулу (перероблених стоків), які накопичилися у спеціальних картерах на території с. Цекинівки. Під час повені 2008 року вода впритул підійшла до картерів, що створило серйозну загрозу їх розмиву та потрапляння небезпечних речовин у р. Дністер.
Дана проблема є проблемою всієї екосистеми регіону. Погіршення якості води та виникнення кишкових інфекцій в Одеській області відбувається в результаті транскордонного переносу забруднюючих речовин з території Молдови. Бактеріологічне забруднення, що проходить транзитом через річку, на думку фахівців, може дістатись і до водозабору Одеси.
Комментариев нет:
Отправить комментарий